Developed in conjunction with Joomla extensions.

Державний архів Тернопільської області
Ukrainian English Polish Russian

Княгиня української духовності.

ljatyrunska.jpgДо 115-ї річниці від дня народження письменниці, перекладача, скульптора, художниці, писанкарки, громадської діячки Оксани Лятуринської  1 лютого 2017 року в державному архіві Тернопільської області відбулося відкриття виставки «Княгиня української духовності».

          Виставку відкрив директор державного архіву області, кандидат історичних наук Федір Полянський. На відкритті виставки були присутні та виступили: краєзнавець, заслужений журналіст України Михайло Ониськів, директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степан Костюк.

         З експозицією виставки детально ознайомила головний спеціаліст відділу інформації та використання документів держархіву Тетяна Маркевич.

Так, в першому розділі можна ознайомитись з документами і матеріалами біографічного характеру. Експонується метричний запис про народження і хрещення Ксенії Лятуринської в лютому 1902 року, класні журнали та відомості про успішність учнів Кременецької державної гімназії за 1918-1920 роки, де навчалася О. Лятуринська, світлини краєвидів місцевості, де проживала родина Лятуринських.

         Наявні копії документів з фонду Оксани Лятуринської, який знаходиться в Архіві Української вільної академії наук (УВАН), що у Нью-Йорку, зокрема: свідоцтво зрілості О. Лятуринської, видане Приватною українською реформованою реальною гімназією в Празі (1926 рік), свідоцтво про навчання Оксани Лятуринської у Вищій промислово-художній школі за 1929/1930 навчальний рік.

В другому розділі експонуються поезії Оксани Лятуринської, які друкувалися у різних часописах, збірниках, альманахах, як за кордоном, так і в Україні. Представлені періодичні видання: „Дзвони”, „Літературно-науковий вісник”, „Сучасність”, „Наше життя”, „Альманах Українського Народного Союзу”, Календар-альманах „Нового шляху”. В часописах „Дзвони” та „Літературно-науковий вісник” вірші Оксани Лятуринської опубліковані під псевдонімом Оксана Печеніг. Вживала також псевдоніми – Роксана Вишневецька, Єроним, Марта Борецька, Оксана Черленівна.

         Завершують експозицію матеріали, які були зібрані і опубліковані краєзнавцем Гаврилом Чернихівським, зокрема монографія „Оксана Лятуринська. Життя і творчість”, видана в 2002 році.

Головний спеціаліст відділу

інформації і використання документів

держархіву Тернопільської області

Тетяна Маркевич

 

                                              

Довідково:             Лятуринська Оксана Михайлівна

 

Оксана Лятуринська народилася 1 лютого 1902 року на хуторі Ліс (нині село Хоми Збаразького району Тернопільської області)  у багатодітній сім’ї.

Батько був офіцером-прикордонником російської армії і служив на заставі поблизу Старого Олексинця. Михайло Лятуринський походив із старовинного французького роду, що осів в Україні після 1812 року. Мати Ганна Верке – з родини німецьких колоністів.

Початкову освіту Оксана здобула у Старому Олексинці. Продовжила навчання в Острозі у жіночій гімназії. Перший поетичний твір «В Альпах»  написала в восьмирічному віці, але він не зберігся. У 1918-1920 роках  Лятуринська навчалася в Кременецькій українській гімназії ім. І. Стешенка.

У 1924 році  Оксана Лятуринська покинула батьківський хутір. Спочатку виїхала до Німеччини,  де перебував її старший брат Іван.  Згодом переїжджає до Праги. Навчалася на філософському факультеті Карлового університету. У Празі вона також здобуває фах скульптора у Вищій мистецько-промисловій школі та Українській студії пластичного мистецтва, бере уроки малювання у відомих професорів.

Активно включається в громадське і культурне життя української еміграції. Знайомиться з поетами-емігрантами Євгеном Маланюком, Олексою Стефановичем, Оленою Телігою і Олегом Ольжичем.  Тоді ж її вірші часто з’являються у тогочасних часописах. Перша збірка «Гусла» вийшла друком 1938 року, коли авторці виповнилося 36 років.

Через три роки у Празі вийшла друга книжка «Княжа емаль». Празький період життя і творчості  О. Лятуринської був чи не найплідніший. Окрім поетичної творчості, вона активно працювала на мистецькій ниві – і як скульптор, і як портретист. Ця тендітна жінка уславилася своїми роботами на весь світ, беручи участь у багатьох виставках у різних столицях Європи і Америки. Скульптурні роботи О. Лятуринської привернули увагу багатьох мистецтвознавців. Вона створила скульптурні портрети Т. Шевченка, С. Петлюри, Є. Коновальця та інших. А ще  в її доробку є галерея живописних портретів українських гетьманів – П. Дорошенка, І. Мазепи, Б. Хмельницького.

У 1946-1949 роках  О. Лятуринська опинилася у таборах для переміщених осіб. В цей період вона стає членом Мистецького Українського Руху, який було створено за ініціативою У. Самчука, Ю. Шевельова та ін.

З кінця 1949 року О. Лятуринська за сприяння професора О. Неприцького-Грановського, її земляка  з Волині, живе у США, спочатку в Нью-Йорку, згодом переїжджає до м. Міннеаполіса, штат Міннесота. Тут вона прожила двадцять років, які були нелегкими. Письменниця зовсім втратила слух, додались інші хвороби, через стан здоров’я вона не могла творчо працювати.

Померла О. Лятуринська 13 червня 1970 року у Міннеаполісі. ЇЇ поховали поруч із могилою Євгена Маланюка в Бавнд-Бруку, що у штаті Нью-Джерсі.

 

Підготувала Тетяна Маркевич

IMG_3082.JPG IMG_3076.JPG