Developed in conjunction with Joomla extensions.

Державний архів Тернопільської області
Ukrainian English Polish Russian

«Нам Україна вище над усе!»

19 лютого 2019 року у фойє Тернопільської обласної державної адміністрації відбувся захід приурочений 90-ій річниці створення Організації Українських Націоналістів (ОУН), організований Державним архівом Тернопільської області спільно з управлінням внутрішньої політики релігій та національностей Тернопільської облдержадміністрації.
У даному заході взяли участь заступник голови Тернопільської обласної ради, кандидату історичних наук, Любомир Крупа; начальник управління внутрішньої політики, релігій та національностей облдержадміністрації Ігор Кульчицький; виконувач обов’язків директора музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини Євген Філь, директор Тернопільського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Олександр Петровський.
З творчою програмою виступили учні Тернопільської загальноосвітньої школи № 8.
Наприкінці заходу директор державного архіву Тернопільської області, кандидат історичних наук, Федір Полянський відкрив документальну, банерну виставку «Нам Україна вище понад усе» підготовлену за фондами обласного архіву. Оксана Ковальчук головний спеціаліст відділу інформації та використання документів ознайомила присутніх із документами і матеріалами представленими в експозиції.

"У вогні перетоплюється залізо у сталь,
у боротьбі перетворюється народ у націю."
Є.Коновалець

В нових історичних умовах боротьба за незалежну соборну Українську державу продовжувалася в 1920 – 1930 – і роки в Західній Україні.
Єдиною політично силою, яка діяла нелегально і дієвими засобами вела рішучу боротьбу проти польського окупаційного режиму в Західній Україні, за українську державність, була Організація українських націоналістів (ОУН).
28 січня - 3 лютого 1929 року у Відні відбувся І Конгрес представників націоналістичних організацій, який проголосив про створення об’єднаної всеукраїнської, революційно - підпільної Організації українських націоналістів (ОУН).
У роботі Конгресу брали участь делегати від Групи української національної молоді, Ліги українських націоналістів, Союзу української націоналістичної молоді, Української військової організації (УВО).
Головою Проводу ОУН було обрано полковника Євгена Коновальця.

Базою для створення ОУН стала Українська військова організація (УВО), створена у 1920 році, як регіональне об’єднання галичан з колишніх частин Січових стрільців та Української Галицької армії (УГА), стала революційною силою збройного підпілля.
У 1920 – х роках УВО боролася за Українську самостійну соборну державу. Спрямувала свою діяльність проти польської влади, що провадила посилену політику полонізації і наступу на національні права українців. УВО розгорнула збройну боротьбу проти польських урядовців на українській території, акції саботажу, бойкоти виборів до польського Сейму і Сенату у Галичині.
ОУН конституювала себе не партією, а широким політичним рухом, який повинен був «викликати та об’єднати в українському народові державотворчі зусилля» і розгортати «українську національну силу» з метою «забезпечити великій українській нації відповідне місце серед інших народів і держав світу».
Головним засобом у досягненні цієї мети була безкомпромісна революційна боротьба. Провідна ідея ОУН – утворення незалежної Соборної Держави на етнічних українських землях і наполеглива постійна боротьба за неї – найбільше відповідала політичним прагненням західних українців, тож загалом була сприйнята ними, передусім студентською і учнівською молоддю.
Діяльність ОУН в Галичині і на Волині проявлялася насамперед бойкотах, стосовно політики польських властей практично в усіх сферах – державотворчій, господарській, шкільній, в саботажних акціях, підпалах. Найбільший відгук у суспільстві мали диверсійні акції, напади на державні установи, а також вбивства польських діячів і урядовців.
ОУН видавала велику кількість підпільної націоналістичної літератури. Це часописи «Розбудова нації», «Сурма», брошури та листівки, які були заборонені та переслідувані польською владою. Молодь проходила ідеологічний вишкіл у підпільних гуртках.
ОУН стала найпотужнішою підпільною революційною силою. Члени організації вели не тільки збройну боротьбу, але активно працювали в читальнях «Просвіти», товаристві «Рідна школа», заохочували селян віддавати дітей в українські школи, підтримували діяльність українських господарських організацій «Сільський господар» та інші.
Поляки використали революційно - визвольний рух ОУН як привід для посилення політики національно - релігійного терору проти українців. Його кульмінацією стала так звана «пацифікація» 1930 року.
Польський уряд вдався до масових і жорстоких репресій проти всієї української спільноти. Були вислані на українські села каральні загони, складені з війська, поліції. Провокації, обшуки, арешти, ув’язнення в концтабір Береза Картузька, страти оунівців були звичними у 1930 - і роки.
Однак найбільш резонансні акції націоналістів і суди над ними лише укріплювали в рядах членів ОУН віру в справедливість боротьби.

На виставці «Нам Україна вище понад усе!», присвяченій 90 – річниці створення ОУН, яку підготував Державний архів Тернопільської області, представлені документи, які стосуються діяльності ОУН в 1930 – х роках в Тернопільському воєводстві.
Особливістю цих документів є те, що вони належать тогочасним польським властям. Це переважно різні інформативні матеріали (донесення, повідомлення, аналітичні огляди, звіти, списки), які підготовлені певними державними структурами: повітовими і воєводськими команди державної поліції, судами, повітовими староствами, воєводським управлінням.
Це інформації слідчого відділу команди поліції в м. Тернополі від 24 листопада 1929 року про передумови створення Організації українських націоналістів та від 12 червня 1931 року про ОУН: політичні засади, характер діяльності, структуру, наміри.
Це документи в яких формулюються програмні положення українського націоналістичного руху, стратегію і тактику боротьби за здобуття Української Самостійної Соборної Держави. Це був період визначення ідеологічних та організаційних засад діяльності ОУН.
Велику цінність становить детальна інформація, донесення слідчих органів про діяльність груп ОУН та їх учасників, розповсюдження листівок та іншого агітаційного матеріалу в багатьох міських і сільських населених пунктах повітів воєводства.
Інформація слідчого відділу команди поліції в м. Тернополі від 11 жовтня 1933р. про підготовку ОУН революційних заворушень в Тернопільському воєводстві.

Інформація уряду воєводського в м. Тернополі від 06 червня 1934р. про планування ОУН терористичних акцій.
Донесення слідчого управління в м. Тернополі до уряду воєводського від 28 березня 1934р. про розповсюдження листівок ОУН в Чортківському повіті.
Зі змісту вказаних матеріалів можна зробити висновок, що влада вбачала в ОУН серйозну загрозу державній безпеці Польщі і всіляко намагалися протидіяти її діяльності, нейтралізувати вплив на українське населення.
Вельми цікавою є інформація в реєстраційних картках на членів ОУН і підозрюваних у приналежності до неї, кримінальних справах. З них можна почерпнути важливі відомості не лише про життєвий шлях окремих осіб, серед них є чимало відомих діячів на Тернопільщині, а й простежити розвиток подій визвольної боротьби в краї.
Агітаційна діяльність ОУН представлена оригіналами листівок, брошур та відозвами до українського народу. Листівки ОУН : «Український народе!», «Молоді друзі! Українські школярі!» із закликом боротися за самостійну українську державу під прапором ОУН та листівка «Українські батьки і матері» із зверненнями до українських батьків і матерів не виховувати дітей у польському дусі.
Надзвичайно цікавими є документи про селян – революціонерів Павла Голояда і Якова Пришляка, які були страчені поляками в квітні 1932 року за вбивство конфідента Яна Марущака 29 березня 1932 року.
Донесення слідчого відділу воєводської команди поліції про діяльність Павла Голояда, Василя Турковського, Якова Пришляка та листівки ОУН в річницю геройської їх смерті за 1933 рік, де простежується реакція українського населення на страту перших двох членів ОУН.
Представлені документи, які висвітлюють методи боротьби польської поліції з українськими патріотами. Наявні документи про одну з найбільш відомих акцій ОУН: напад на пошту в Городку Ягеллонському Городоцького повіту Львівського воєводства в листопаді 1932 року. Та донесення Львівського воєводи до міністра внутрішніх справ у Варшаві про заворушення у воєводстві, та розповсюдження листівок, як реакцію на виконання вироку смерті членам ОУН Дмитру Данилишину і Василю Біласу в грудні 1932 року.
Документи знайомлять з боротьбою членів Організації українських націоналістів проти польської окупації, висвітлюють роль та значення цієї боротьби в становленні Української незалежної держави.


Головний спеціаліст
Державного архіву Тернопільської області Оксана Ковальчук

27022019 1 27022019 2

27022019 3 27022019 4

27022019 6