Developed in conjunction with Joomla extensions.

Державний архів Тернопільської області
Ukrainian English Polish Russian

У державному архіві Тернопільської області створено новий особовий фонд – Мельничук Богдан Іванович

MelnychukУ державному архіві Тернопільської області створено новий особовий фонд – Мельничук Богдан Іванович - драматург, журналіст, заслужений діяч мистецтв України (1952 р.н.)

Мельничук Богдан Іванович народився 02 серпня 1952 року в селі Молотків Лановецького району Тернопільської області) - український письменник, драматург, редактор, журналіст, краєзнавець. Заслужений діяч мистецтв України (2008). Член національних спілок журналістів (1980) та письменників України, краєзнавців, Наукового товариства імені Т.Шевченка (всі 1998).

Виступає у пресі під власним прізвищем та під псевдонімами – Богдан Волинський, Ольга Волинська, Іван Гаврильцьо, Богдан Жердинюк, Богдан Пендрак, Микола Борчук, Микола Богданів, Микола Передерій, Микола Богданюк, Богдан Гайовий, Богдан Пиндус, Ольга Цимбровська.

У 1967 році Мельничук Б. закінчив Молотківську восьмирічну школу і продовжив навчання у Лановецькій середній школі №1. Після закінчення школи у 1969 році вступив до Львівського державного університету імені Івана Франка (нині – національний університет) на факультет журналістики.

У 1974 році після закінчення університету направлений на роботу у редакцію Лановецької районної газети “Будівник комунізму”. У 1975-1984 роках працював у редакції обласної газети “Вільне життя” (м.Тернопіль), був на громадській роботі.

У 1988-1993 роках - редактор, головний редактор редакційно-видавничого відділу Тернопільського облполіграфвидаву; з жовтня 1992 року – заступник головного редактора журналу “Тернопіль”, редактор літературно-громадської газети “Русалка Дністрова”; з листопада 1994 року – головний редактор літературно-художнього і громадсько-політичного журналу “Тернопіль” та одночасно – головний редактор газети “Русалка Дністрова”. У 1997-1998 роках – головний редактор журналу “Тернопіль” та відповідальний секретар, заступник редактора міської газети “Тернопіль вечірній”. Потім працював у державному архіві Тернопільської області, де з його директором Хаварівським Богданом започаткували серію документальних книг “Корінь і крона”. У 2003-2009 роках – головний науковий редактор і заступник голови редакційної колегії чотиритомного видання “Тернопільського Енциклопедичного Словника” й тритомника “Тернопільщина. Історія міст і сіл”, разом з тим від 2007 року – головний редактор журналу “Літературний Тернопіль”. У 2010—2014 роках — головний науковий редактор комунального підприємства «Тернопільський обласний інформаційно-туристичний краєзнавчий центр», відповідальний секретар редакційної колегії 3-томного енциклопедичного видання «Тернопільщина. Історія міст і сіл» . Від серпня 2016 очолює Громадську раду з відзначення Всеукраїнською літературно-мистецькою премією ім. Братів Лепких.

Як письменник Мельничук Богдан Іванович успішно реалізував себе у прозі, поезії і драматургії. Видав 43 своїх книг, у т. ч. “Вибрані новели” (1999), збірники новел “Професор і бичок Бамбурка” (2002), “Скрипка від старого” (2004), “Яр” (2007), “Портрет зблизька в різних інтер’єрах” (2012), двотомник вибраних новел “Суд без суду” та “Зек, вождь і Гарсіа Лорка” (2010), повість “Роксоляна, декан і жлоби” (спільно з Н. Фіалко), документальну повість “Соломія Крушельницька” (обидві – 2011) роман “Кохання до нестями” (2013, спільно з С. Львівською); збірки віршів із паралельним перекладом мовою есперанто “Крапелини-плюс”, “Нові крапелини” (обидві – 2002), а також “Ваша Пресвітлосте, Дамо...” (2005), “Марії” (2006), “Таїна кохання” (2007), “Слова від серця” в 2-х т. (2012), збірники п’єс “Актор і блазні” (2009), “Довга дорога в короткий день”, “Реквієм для кларнета без оркестру” (обидва – 2010), “Кава на лезі шаблі” (2011) збірники різножанрових власних текстів, перекладів поезій з різних мов, матеріалів про Б. Мельничука та перекладів російською мовою його віршів “Дорога до себе” (2012), “Приліт голуба” (2013), й інші.

Автор і співавтор 40 краєзнавчих книжок, у т. ч. “Тернопіль. Що? Де? Як?” (1989), “Біль і пам’ять Молоткова” (1990), “Тарас Шевченко на Тернопільщині” (1990, 1998, 2007), “Шляхами Богдана Хмельницького на Тернопільщині” (1991, 2008), “За рідний край, за нарід свій...” (1993), “Шляхами стрілецької слави” (1995), “Симон Петлюра і Тернопільщина” (2009), “Великий українець із Тернопілля. Ярослав Стецько. Життєвий шлях Провідника ОУН” (2010), “Вірна дочка України. Слава Стецько: життєпис у боротьбі”, “Іван Франко і Тернопільщина”, “Від Маківки до Стрипи” (всі – 2011).

У академічних обласних Тернопільському ім. Т. Шевченка, Львівському ім. Ю. Дрогобича (м. Дрогобич), Коломийському ім. І. Озаркевича, Хмельницькому ім. М. Старицького, Рівненському драматичних театрах, Тернопільському театрі актора і ляльки, Івано-Франківському театрі ляльок ім. М. Підгірянки, народних театрах: Копичинецькому ім. Б. Лепкого, Озернянському Зборівського району, “Дивосвіт” Тернопільської ЗОШ № 22 та інших поставлено 36 п’єс й інсценізацій Б. Мельничука. Вистава “Мазепа, гетьман України” (сценічний варіант Б. Мельничука за творами Б. Лепкого, Дніпропетровський музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка) нагороджена міжнародною премією ім. П. Орлика (1995). 12 грудня 2010 році у Тернопільському драмтеатрі ім. Т. Шевченка відбулася прем’єра вистави “Мазепа” за творами Б. Лепкого (інсценізація Б. Мельничука й О. Мосійчука); спектакль відзначений реґіональною премією “Галицька мельпомена” (м. Львів, 2011) і 2-ю премією IV Всеукраїнського театрального фестивалю сценічних першопрочитань “Коломийські представлення” (2012). Також премією “Галицька Мельпомена” нагороджена (2009) вистава Тернопільського театру актора і ляльки за п’єсою Б. Мельничука “Козацькі вітрила”; цей спектакль відзначений і дипломом всеукраїнського фестивалю “Лялькова веселка–2010” (м. Запоріжжя). Вистава Коломийського драмтеатру ім. І. Озаркевича “Чарівні пиріжки Червоної Шапочки” за п’єсою Б. Мельничука та С. Львівської нагороджена 2-ю премією ІІ Всеукраїнського театрального фестивалю “Коломийські представлення” (2010).

Серед вистав за п’єсами Б. Мельничука – “Соломія Крушельницька”, “Вісьта-вйо!” за мотивами стрілецького гумору, інсценізації творів Р. Завадовича, П. Загребельного, Б. Лепкого, А. Кроніна, В. Тарнавського та ін.

Фондоутворювач – автор сотень статей, нарисів, рецензій та інших публікацій у засобах масової інформації. Укладач і редактор більше 500 книжок, у т. ч. творів Б. Андрушківа, С. Балея, Олександра та Богдана Барвінських, В. Будзиновського, В. Вихруща, О. Назарука, М. Стахіва. Понад 100 пісень на тексти Б. Мельничука і музику І. Андрухова, М. Болотного, О. Бурміцького. В. Войнарського, А. Горчинського, Я. Горішнього, Я. Злонкевича, О. Зозулі, Ю. Кіцили, Б. Климчука, А. Мельника, Л. Міллера, І. Николайчука, М. Облещука, Ю. Паславського, Л. Попернацького, І. Федірка й інших композиторів видано збірниками “Сад любові” (2009), “Сад любові-2” (2010); їх співають Б. Бекесевич, Л. Бутенко, В. Вермінський, І. Вовчак, Н. Гаврилюк, А. Гамбаль, С. Ґіґа, Л. Горлицька, С. Дерій, М. Довгальов, Є. Квас, І. Ракочий, В. Свирид, О. Смик, А. Стахнік, В. та М. Теслі, Ю. Шевчук й інші виконавці. Пісенні твори на слова Б. Мельничука відзначені на фестивалях і конкурсах “Пісенний вернісаж” (м. Київ; 2009, 2010, 2011), “Червона калина” (м. Тернопіль; 2009, 2010, 2011, 2013), “Мелодії Підкаменя” (Львівська обл.; 2010, 2011, 2013), “Ліра Гіппократа” (м. Київ; 2010), “Українська родина” (м. Київ; 2010).

Літературні твори опублікував у журналах “Березіль”, “Буковинський журнал”, “Дзвін”, “Дивосвіт”, “Дніпро”, “Дошкільнятко”, “Жінка”, “Золота пектораль”, “Київ”, “Кур’єр Кривбасу”, “Курінь”, “Літературний Тернопіль”, “Людина і світ”, “Освітянин”, “Перевал”, “Рада”, “Своя музика”, “Склянка часу”, “Слово і час”, “Сова”, “Театральна бесіда”, “Тернопіль”, “Тернопільський оглядач”, “ТерноTRAVEL”, “Україна”, “Українська культура”, “Український світ”, “Український форум” та інших.

Про життєвий і творчий шлях письменника розповідає книга Бандурки Івана «Чотири вежі Богдана Мельничука» (Т., 2002). Видано бібліографічний покажчик «Богдан Мельничук — письменник, редактор, журналіст, краєзнавець» (Т., том 1, 2009; том 2, 2012).

Лауреат всеукраїнських літературно-мистецьких премій ім. Іванни Блажкевич (1994), братів Богдана і Левка Лепких (2000), Уласа Самчука (2002), літературної премії ім. Ірини Вільде (2008, м. Львів), міжнародних премій: літературної “Сад божественних пісень” ім. Григорія Сковороди (2010), україністики фонду Воляників-Швабінських при фундації УВУ (США, 2011); обласних премій від Олександра Смика “Державницька позиція” (2009), ім. Станіслава Дністрянського (2003) та в галузі культури (номінація “публіцистика”, ім. Ярослава Стецька (2011); дипломант 14-го (2010) і лауреат 15-го та 16-го (2011 і 2012) всеукраїнських конкурсів ім. Мирона Утриска, дипломант обласного конкурсу ім. Володимира Вихруща (2002) та всеукраїнського конкурсу гумору і фольклору ім. Павла Глазового (2011); 2-а премія Першого (2007), спеціальний приз Третього (2009), 3-я премія Четвертого (2010, спільно з Н. Колтун) всеукраїнських конкурсів радіоп’єс “Відродимо забутий жанр”; 2-а і 3-я премії міжнародного літературного конкурсу “Коронація слова–2010” у номінації “драми” за п’єси “Реквієм для кларнета без оркестру” (спільно з О. Мосійчуком) та “Віщий сон, або Мудрий Іванко” (спільно з В. Фроленковим); дипломант “Коронації слова–2012” у номінації “П’єси для дітей” за твір “На галявині та в підземеллі, або Пригоди ґномика Чарлі” (спільно з Г. Шулим), дипломант і спеціальна відзнака “Коронації слова–2013” у номінаціях “П’єси для дітей” (“Чотири чарівні перлини”; спільно з Г. Шулим) та “Пісенна лірика для дітей” (“Молитва за сім’ю”).

Почесний знак Національної спілки журналістів України (НСЖУ), Почесна відзнака Національної спілки письменників України (НСПУ) (обидві нагороди – 2009). Член Національних спілок журналістів (1980), письменників, краєзнавців України, Наукового товариства ім. Т. Шевченка (всі – 1998). Людина року-2008 у Тернопільській області. Академік Академії соціального управління зі спеціальності “соціальна політика” (2008). Почесний краєзнавець України; почесний член Всеукраїнського товариства “Просвіта”; медаль ВУТ “Просвіта” “Будівничий України” (всі – 2008). Член Шляхетсько-Дворянського зібрання Тернопільщини (2010). Медаль святих Кирила і Мефодія УПЦ КП (2010), державна ювілейна медаль “20 років незалежності України”, орден Українського козацтва “Віра” IV-го ступеня (всі – 2011). Почесні відзнаки міського голови Тернополя (2011, 2012). Медаль “Почесна відзнака” НСПУ, лицарський орден “Іван Сірко” ІІІ ступеня Українського вільного козацтва, відзнака голови Тернопільської ОДА “Честь і слава Тернопільщини” ІІІ ступеня (всі нагороди – 2012 року).

Грамоти НСПУ (2007), Тернопільських облдержадміністрації та обласної ради (2004), ОДА (2008), облради (2007, 2010, 2012), Управління СБУ в Тернопільській області (2010), Федерації польських організацій в Україні, Тернопільської обласної організації Української асоціації творчої інтеліґенції “Світ культури” (обидві – 2011), обласної молодіжної організації Асоціації краєзнавців-енциклопедистів Тернопільщини (2012); подяки Тернопільської обласної ради (2004), обласної організації НПСУ (2011, 2012), Бережанської райради і РДА (2012) та інші.

Протягом 2000-2017 років Мельничук Богдан Іванович передав величезний пласт документів до Державного архіву Тернопільської області, що відклалися за час його творчої та громадської діяльності. У 2018 році працівниками відділу формування НАФ та діловодства проведено науково-технічне опрацювання частини переданих до архіву документів та створено особовий фонд Мельничука Богдана Івановича – драматурга, журналіста, заслуженого діяча України (1952 р.н.).

В опис справ постійного зберігання даного фонду внесено 50 справ, 392 документи за 1969-2017 роки. Справи у фонді систематизовані за схемою:

I. Документи про фондоутворювача.

II. Дарчі написи фондоутворювачу.

III. Творчі документи фондоутворювача.

IV. Документи з історії села Молотків Лановецького району Тернопільської області.

V. Публікації про фондоутворювача.

VI. Епістолярна спадщина фондоутворювача.

Життєвий та творчий шлях фондоутворювача висвітлюють документи розділу “Документи про фондоутворювача” за 1969-2017 роки. До розділу ввійшли автобіографії, біографічні відомості, ксерокопія Указу Президента про присвоєння фондоутворювачу почесного звання “Заслужений діяч мистецтв України”; портрет (малюнок олівцем не відомого автора) та екслібрис Мельничука Б.; світлини з дружиною Марією та друзями.

Збірки документів (почесні грамоти, похвальна грамота, грамоти, дипломи, подяки, посвідчення, ксерокопія членського квитка Спілки письменників України, мандат, запитальники, угода про співпрацю, подання, подання-характеристика на здобуття почесного звання та обласної премії), що розповідають про діяльність фондоутворювача.

У даному розділі зібрано репертуари, програми, афіші вистав за інсценізації Мельничука Б. у співавторстві з Бабієм Я. та Фроленковим В., поставлених на сценах професійних театрів Тернополя та Львова.

А також до розділу ввійшли документи (запрошення, сценарій творчого вечора, віншування, присвяти, вітальні поштівки та інше ) з відзначення ювілеїв (50 та 60-річчя) від дня народження фондоутворювача.

У розділі “Дарчі написи фондоутворювачу” наявні дарчі написи Горбатого Івана Романовича (народився в селі Заруддя Збаразького району Тернопільської області), українського поета, журналіста, літературного критика, та Савки Ореста Івановича, актора, режисера, сценариста Копичинецького народного драматичного театру імені Б.Лепкого.

Найбільше документів включено у розділ “Творчі документи фондоутворювача”, а саме: збірки публікацій про нові видання та статей про видатні особистості Тернопільщини та України Мельничука Б., опублікованих у місцевих засобах масової інформації.

У даний розділ внесено авторизовані рукописи п’єси фондоутворювача “Соломія Крушельницька. Життя в уяві і наяву” (є програма вистави Мельничу- ка Б., Ляховського І. “Соломія Крушельницька”), путівника “Дорогами Тараса Шевченка на Тернопільщині” (є фрагмент книги “Тарас Шевченко на Тернопільщині”), написані у співавторстві з Дудою І., авторизована копія машинопису путівника “Символами пам’яті /маршрутами революційної боротьби на Тернопільщині/”, написаного у співавторстві з Матейком Р.

Цікавою для дослідників буде можливість ознайомитися з його творами у різних варіантах - рукописами, машинописами та друкованими виданнями: новели із циклу “Майже зоологічні новели”, новела “Трутка”, тексти пісень (до окремих є нотні записи).

Також у розділі є авторизовані рукописи та машинописи статей, п’єс, новел з правками і вставками фондоутворювача; рецензії Мельничука Б. на різні видання; збірка статей Мельничука Б. та Уніята В. про видатні особистості Тернопільщини (Гірняка Йосипа, актора, режисера, Гірняка Никифора, педагога, військовика, Лепкого Богдана, українського поета, художника, Купчинського Романа, українського поета, художника, Стецька Ярослава, українського політичного і військового діяча, члена ОУН), опубліковані у “Тернопільській газеті”.

У розділі “Документи з історії села Молотків Лановецького району Тернопільської області” зібрано статті, фотонарис, фрагмент путівника, публікація, буклет про рідне село фондоутворювача. У даних документах відображено жахіття, пережиті молотківцями у 1943 році під час гітлерівської окупації, та вшанування пам’яті жертв фашизму та воїнів, які загинули на фронтах Великої вітчизняної війни у селі Молотків Лановецького району.

До розділу “Публікації про фондоутворювача” увійшла збірка документів (інтерв’ю, біографічні відомості, статті, інформації) про Мельничука Б., опубліковані у засобах масової інформації.

Досить об’ємним є також розділ “Епістолярна спадщина фондоутворювача”. Тут можна ознайомитися з листами Гринькевич-Болюх Слави, громадської діячки української діаспори в Австралії, Головащенка Михайла, редактора, музикознавця, члена Спілки театральних діячів України і Спілки журналістів України, Черемшинського Остапа, краєзнавця, етнографа, директора музею В.М.Гнатюка у селі Велеснів Монастириського району Тернопільської області, Загребельного Павла, українського письменника, Героя України, Блажкевич-П’ятківської Дарії, дочки Блажкевич Іванни, дитячої письменниці, просвітянки, та інших до Мельничука Б.

Також у розділі листування фондоутворювача з організаціями, установами про співпрацю, фінансову допомогу у виданні книжок, постановку п’єс у театрах; листи Мельничука Б., головного редактора літературно-мистецького і громадсько-політичного часопису “Тернопіль”, головного наукового редактора “Тернопільського Енциклопедичного Словника” до організацій, установ щодо відновлення виходу часопису “Тернопіль” та діяльності обласної комунальної установи “Редакція енциклопедичного довідника “Тернопільщина””.

Новостворений архівний фонд буде цінним джерелом для вивчення життєвого шляху та творчого доробку Мельничука Богдана Івановича.

У бібліотеці державного архіву Тернопільської області зберігаються книги фондоутворювача та про Мельничука Б.

Державний архів Тернопільської області щиро вдячний Мельничуку Богдану Івановичу за надані документальні матеріали та сподівається на подальшу співпрацю у справі поповнення особового фонду новими документами для створення доповнення до особового фонду.

Головний спеціаліст М.З.Романишин