Developed in conjunction with Joomla extensions.

Державний архів Тернопільської області
Ukrainian English Polish Russian

«Життя, віддане науці»

У Державному архіві Тернопільської області відкрито виставку «»Життя, віддане науці» присвячену 140-ій річниці від дня народження Степана Рудницького. У відкритті взяли участь і виступили директор держархіву, Федір Полянський, директор інституту післядипломної педагогічної освіти Петровський Олександр Миколайович, заступник директора з наукової роботи інституту післядипломної освіти Вітенко Ігор Михайлович.

Рудницький Степан Львович (1877-1937) – академік, уродженець Перемишля, працював у містах Тернополі, Львові, Відні. Житель Харкова. Організатор науково-дослідного інституту географії та картографії у Харкові. Народився 3 грудня 1877 року у Перемишлі. У 1879 році сім’я Рудницьких переїхала до Тернополя. Батько Степана Лев Денисович був професором, пізніше директором української гімназії. Мати Емілія (з священичої родини Таборських) всю увагу приділяла вихованню дітей. ​Степан Рудницький навчався у Тернопільській гімназії з 1887 по 1890 рік до переїзду сім’ї до Львова. Далі продовжив навчання у Львові, як студент, пізніше доцент Львівського, а потім Віденського університетів. ​Повернувшись до Галичини професор Степан Рудницький почав викладати географію у реальній школі міста Тернополя. Водночас проводив громадську та культурно-освітню діяльність. Під час першої світової війни Рудницький перебував у Відні, активно допомагав у діяльності організації Союзу Визволення України, після закінчення війни став одним із організаторів Українського Вільного Університету та його професором географії. Його називали «батьком студії з української географії». Своїми дослідженнями та друкованими працями в галузі географії та картографії він був відомий далеко за межами Галичини. Однак захоплений ідеєю українізації Степан Рудницький на запрошення уряду УРСР дає згоду очолити Всеукраїнський науково-дослідний інститут географії та картографії, у 1926 році переїздить до Харкова. ​У 1930-х роках прокотилась хвиля масових переслідувань та арештів. Степану Рудницькому пред’являлись безглузді звинувачення в належності до міфічних організацій, які нібито готували інтервенцію Польщі і Німеччини проти Радянського Союзу. У 1933 році академіка було заарештовано, та сфабриковано кримінальну справу, ніби С. Рудницький був офіцером генерального штабу австро-угорської армії, а після розпаду Австро-Угорщини перейшов на службу ЗУНР, звинувачувався в шпіонажі на користь Німеччини. ​23 вересня 1933 року постановою трійки ГПУ УРСР засуджений на 5 років політичної ізоляції – виправно-трудових таборів. Відбував покарання на Соловецьких островах. Більшість в’язнів, хто на Соловках дожив до осені 1937 року, були розстріляні на початку листопада після масового перегляду справ особливою трійкою УНКВС. 3 жовтня 1937 року Степан Львович був засуджений до вищої міри покарання – розстрілу. Вирок виконано 3 листопада 1937 року. ​На виставці експонуються матеріали та документи з особового фонду Степана Рудницького, передані на державне зберігання у 2001, 2007 роках доктором Пряшівського університету імені Павла Шафарика, Миколою Мушинкою (Словаччина), який став популяризатором імені академіка у Чехії, Словаччині, Польщі, США, Канаді, Україні. В першій частині експозиції розміщені біографічні дані. Цікавий документ – це відомість про успішність під час навчання в Тернопільській гімназії у 1888-1889 роках. Світлини за різні роки: студент Львівського університету 1897 рік, світлина Степана Рудницького перед від’їздом з Праги в Україну 1926 рік. Оригінальний лист Степана Рудницького із Харкова до дітей Орисі та Левка, та опубліковані листи до сестри Софії, відомої піаністки, дружини Станіслава Дністрянського. Представлені монографії, дослідження ролі Степана Рудницького, як фундатора української географічної науки. Друга частина представлена оригінальними творами академіка, професора, засновника української географічної науки. Бібліографія його праць: «Україна: край і народ», видана у Відні у 1916 році (англійською мовою), «Україна. Наш рідний край», видана у Львові 1917 році, «Початкова географія для народних шкіл», видана 1919 року, «Історія землезнання», видано в Празі в 1925 році, «Основи землезнання. Фізична географія України», видана у 1924 році. Завершує дану частину копія вироку, винесеного у 1937 році, «розстріляти». У третій частині експонуються унікальні світлини із особистого архіву родини Рудницьких. Світлини батька Лева Денисовича Рудницького, матері Емілії Рудницької, дітей Степана, Лева, Юрія (псевдонім Юліан Опільський), сестри Софії (по чоловікові Дністрянська). Остання частина експозиції представлена матеріалами про вшанування пам’яті Степана Рудницького у 2007 році. Зокрема, поверненню спадщини Степана Рудницького та його родичів Софії та Станіслава Дністрянських та відкриттю пам’ятної дошки академіку С. Рудницькому в м. Тернополі на бульварі Т. Шевченка, 2. А також світлини, які висвітлюють дані події. Заступник начальника відділу​ Ольга Дишлюк